|

Коли мета приносить розчарування і як повернути собі радість досягнень

Здавалося б, виконавши мрію, до якої довго прагнула, для реалізації якої доклала багато зусиль, людина повинна відчувати щастя. Але на ділі це далеко не завжди так. Чому, піднявшись на вершину, про яку мріяли біля підніжжя, ми буваємо розчаровані? І як досягати, зберігаючи радість перемог?
Алгоритм
Давайте спробуємо подивитися на це явище через простий алгоритм, який, проте, далеко не завжди застосовується і через це виникають проблеми. Суть у тому, що будь-який проект, подія або справа проходить чотири етапи: мріяти, планувати, робити, святкувати. Відсутність будь-якого з цих етапів і призводить до збоїв. На прикладах можемо розібратися, про що йдеться.
Звичка досягати
Я часто спілкуюся з людьми, які багато чого досягли, але, прийшовши до певного рубежу, виявилися на роздоріжжі, а то і зовсім у глухому куті. Близько 80% запитів на кар'єрний коучинг пов'язані саме з таким станом: людина отримала те, до чого прагнула, але замість радості відчуває порожнечу. Часто це відмінні професіонали, які побудували успішну кар'єру: у них є посада, зарплата, статус, привілеї, можливості... І відчуття, що рости далі нікуди, а вище – лише «скляна стеля». Рутина. Рівна лінія.
Такі люди звикли досягати, і не уявляють себе спокійними на лаврах. Домагаючись висот, замість радості вони можуть відчувати розчарування. А потім починають новий пошук. В цьому випадку в алгоритмі відсутній етап «святкувати». Люди забувають зупинитися хоч на мить і подякувати собі за пройдений шлях, оцінити масштаб досягнень, а тільки продовжують тікати далі.
Люди вибирають один з трьох сценаріїв поведінки. Перший – горизонтальний розвиток, тобто розширення повноважень, додаткові обов'язки, розробка інновацій у своїй сфері. Другий – викладання або роль наставника: займаючись наставництвом і коучингом, передаючи свій досвід наступникам, в людях часто відкривається нове дихання. Третій варіант – кардинальна зміна сфери або власний бізнес, тобто щось, де починати потрібно практично з нуля. Знову ставити цілі і досягати.
Шлях важливіший фінішу
Деякі люди, навпаки, отримують більше задоволення від самого процесу досягнення, а не від результату. Їм подобається розробляти тактику, планувати кроки, вдосконалюватися... А коли пункт призначення досягнуто – вони поспішають знайти наступну мету, тому що до неї веде довга дорога, яку потрібно розбити на відрізки й прокрокувати. Такі люди знаходять задоволення у самому шляху, який вони проходять у комфортному для себе темпі, а не в перетині фінішної прямої першими і в статусі чемпіонів.
Тут явне захоплення етапом «робити» і також відсутність фокусу на «святкуванні». Вони просто не думають про це, їм це не важливо.
«Рідна» мета
«У моїй практиці була ще й така нетривіальна історія. Одна дівчина все життя займалася творчістю – малювала і шила в майстерні, яка була бізнесом її сім'ї. Потім вона створила власний творчий проект, у якому досягла успіху, включаючи вдячних клієнтів і прибуток. Але замість задоволення вона отримала вигоряння.
Досліджуючи причини такого стану, вона зрозуміла: творчий бізнес не був її вибором – ця діяльність «дісталася» їй через сімейні традиції і була обрана її мамою для неї. В результаті дівчина пішла працювати за наймом в невеликій компанії. І нова робота зробила її щасливою. Так, звісно відбувається навпаки: багато людей мріють про те, щоб вирватися з офісної рутини і займатися своїм хобі. Тут же все з точністю до навпаки» – ділиться досвідом коуч по кар’єрі та розвитку Анна Меламед.
У реалізації мрії немає готових рецептів. Але безперечно одне: мета людини повинна бути її власною, «рідною», а не нав'язаною оточенням або родиною. Якщо аналізувати історію за алгоритмом, то тут недоробка була на етапі «мріяти»: чужа мрія радість не принесе.
Без сил на перемогу
У промовах про успіх часто фігурує словосполучення «досягати мети». Досягати через силу, через виклики. З одного боку, це правильно: без зусиль немає і результатів. Але з іншого – іноді ці зусилля будуть надмірними. Людина занадто часто переступає через себе, занадто довго працює на надриві, кидає всі сили на те, щоб довести, витримати, добігти й добити. У підсумку, коли фініш зовсім поруч, він просто падає поруч на коліна. А сил порадіти вже немає. Енергія витрачена, емоції не спалахують, тому що все витрачено по дорозі.
Як думаєте, який етап провальний у таких історіях? Швидше за все, етап «планування» не доопрацьований і тому етап «робити» зайняв занадто багато сил. Після такого забігу й святкувати нічого не хочеться.
Як у кіно
Мріючи про щось, ми часто бачимо ідеальну картинку. Зараз важливу роль у цьому відіграє мас-медіа та кінематограф. Може здатися, що в реальності люди дійсно працюють саме так, як це показано в бізнес-серіалах. Мріючи про суперроботу, ми не думаємо про її сутність. Живемо в ілюзії. Може здатися, що довгоочікуване щастя чекає саме в тому високому кабінеті або в такому ж шикарному авто, як у головного героя.
Очікування завищені, а в підсумку виявляється, що красиві картинки – це кліше. На додачу до високого кабінету може додаватися непідйомна відповідальність і відсутність часу на що-небудь, крім роботи. Ті витрати, про які не замислюєшся в стані ейфорії. Тому, ставлячи за мету, важливо враховувати не тільки світлі, але й темні тони. Щоб очікування були максимально наближені до реальності.
Часом людина наскільки жваво уявляє собі момент досягнення мети, що в реальності вже просто не відчуває тієї ж гостроти. Наша уява постійно малює нам картини. Наприклад, про новий автомобіль. Звісно, візуалізувати мету корисно. Але якщо зациклюватися на цьому й думати тільки про хвилину, коли опинишся в новому салоні... В реальності може виявитися, що на відміну від фантазії, це просто комфортно, але без вау-ефекту, який був в уяві. Важливо й потрібно уявляти собі момент перемоги. Але не варто занадто сильно зачаровуватися, щоб потім не розчаровуватися.
Жити з почуттям
Поставивши собі амбітну мету, спробуйте уявити момент, коли отримаєте бажане. Уявіть себе в кінцевій точці. Що ви відчуваєте?
Наприклад, на роботі є завдання досягти певних показників і за досягнення результату вам обіцяно бонус. Запитайте себе, що ви відчуєте, реалізувавши задумане? Гордість або тільки втома? Ви будете робити це тому, що хочете, вважаєте важливим, або тому що це входить у ваші посадові обов'язки? Для чого саме вам потрібні зароблені гроші – щоб відправитися в подорож або купити шикарний подарунок близькій людині? Коли мета досягнута – які саме почуття ви відчуваєте? А які хочете випробувати?
Іноді людині здається, що вона готова на все заради мрії. Але така вправа дозволяє зробити несподіване відкриття: домігшись свого, вона не відчуває щастя. Замість свята – тільки порожнеча. Блякла картинка. І тоді, можливо, є сенс повернутися в початок і скорегувати мету. Знайти те, що буде дійсно окриляти.
Повернути собі радість
Якщо мета досягнута, а замість щастя спіткало розчарування – як допомогти собі впоратися з цим?
Для початку – проаналізуйте. Просто проведіть сухий аналіз фактів – що було зроблено, що виконано, чому навчився, що упустили або не врахували? Перетворіть це в свій досвід. Так, з помилками та невдачами, але так навіть цінніше – адже за вас їх ніхто не зробить, але і ви їх вже не повторите.
Пройдіться життєвим циклом мети – який етап ви не реалізували, про що забули, що не допрацювали?
І ще важливо згадати, що життя не складається з єдиної мети, навіть дуже важливої. Воно складається з багатьох сфер, граней, відтінків. Саме час згадати про баланс: наприклад, переключитися з кар'єри на сім'ю, хобі, спілкування, і почерпнути там натхнення для нових звершень. Завжди можна знайти інші завдання і знайти спосіб себе підтримати. Мета, якщо занадто залежати від неї, може бути і токсичною. Завжди відпускайте і звільняйте місце для чогось нового.
https://thepoint.rabota.ua/

В розділ

Додано 14.02.2018

Нагору Назад