|

Як грамотно піти у відпустку – поради юристів

Дуже часто ми не користуємося своїми правами, тому що, як мінімум, не
обізнані про чинні норми законодавства. Разом з тим, саме знання своїх прав і
обов’язків як працівником, так і роботодавцем, які можуть бути реалізовані в
рамках трудового законодавства України, допомагають створити оптимальні
умови співпраці.
За законом в оплачувану відпустку
Зараз літо – час відпусток, тому мова піде про статті КЗпП та Закон України
«Про відпустки», що регламентують умови надання і використання основних
відпусток.
Юристи пояснюють: навіть якщо ви щойно влаштувалися на нову роботу та ще
не відпрацювали півроку, ви все одно маєте право на оплачувану відпустку. Про
це йдеться у статті 6 «Щорічна основна відпустка та її тривалість» та статті 10
«Порядок надання щорічних відпусток» Закону України «Про відпустки».
Згідно зі ст. 6, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не
менше ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з
дня укладення трудового договору. Тобто право на неї з’являється у працівника
вже з моменту працевлаштування. Щоправда, нараховується відпустка
пропорційно відпрацьованому часу – два дні за кожний відпрацьований місяць.
Українці дуже часто помилково вважають, що скористатися правом на щорічну
основну відпустку можна лише, починаючи з сьомого місяця роботи. Однак з
сьомого місяця у нас виникає саме право на повну щорічну відпустку 24
календарні дні.
У підсумку це означає, що якщо ви відпрацювали на новому місці роботи місяць,
то вже можете скористатися двома днями щорічної основної відпустки. Якщо
зміна місця роботи припала на літній період, то і роботодавцям, і працівникам
буде важливо знати, що є чіткий механізм реалізації права на щорічну основну
відпустку вже після першого місяця роботи. А от скористатися ним чи ні –
вирішувати краще в конструктивному діалозі, але таке право є. Комунікативна
компетентність – інструмент досягнення результатів.
Про звільнення без звільнення

Дуже часто зміни в житті відбуваються несподівано, непередбачено і
неконтрольовано. Ще вчора вам необхідно було звільнитися, а сьогодні ви охоче
залишитеся на своєму теперішньому місці роботи. І що робити, якщо ви вже
повідомили керівництву про свої плани йти з компанії? На цей випадок є норми
закону, які вам допоможуть. Зловживати ними не варто, але якщо у вашому
житті кардинально змінюються обставини і ви готові надалі співпрацювати з
компанією, з якої хотіли піти, то в цьому випадку закон на вашому боці.
Стаття 36 КЗпП «Підстави припинення трудового договору» (за погодженням
сторін) і стаття 38 КЗпП «Розірвання трудового договору, укладеного на
невизначений строк, з ініціативи працівника» (за бажанням працівника).
Юристи звертають увагу, що якщо працівник після закінчення законодавчо
передбаченого строку попередження про звільнення не залишив роботу й не
вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган
не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його
місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може
бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Власне, мова йде про те, що якщо працівник попередив про свої плани
звільнитися, але з якоїсь причини змінив рішення і не вимагає припинення
трудових відносин (відкликав свою заяву про звільнення до закінчення строку
попередження), то роботодавець не може його звільнити.
Як бачимо, є законодавчі інструменти, які допомагають налагодити
конструктивний діалог між працівником і роботодавцем. Головне, щоб учасники
ринку праці пам’ятали, що є загальні умови гри.

http://news.finance.ua/

В розділ

Додано 07.08.2017

Нагору Назад