|

Знайти роботу під час війни. Як змінився ринок праці в Україні

Знайти роботу під час війни. Як змінився ринок праці в Україні

Що відбувається на ринку праці після майже чотирьох місяців війни, як держава допомагає безробітним та які професії матимуть попит після завершення бойових дій.

З початку війни майже 5 млн українців втратили роботу. З них 1,2 млн – біженці, які виїхали в сусідні країни, 3,6 млн – безробітні, які живуть в Україні.

Чимало кваліфікованих спеціалістів шукають роботу, свідчать дані Міжнародної організації праці при ООН.

Кількість вакансій зменшилася навіть в ІТ-секторі, хоча ця сфера була чи не найбільш підготовлена до війни. За даними порталу з пошуку вакансій в ІТ Dou.ua, зараз їх близько 40% від довоєнного рівня.

Ринок праці став належати роботодавцям: через падіння доходів компаній чимало з них звільнили працівників та скоротили зарплати.

Що відбувається на ринку праці після майже чотирьох місяців війни, як держава підтримує українців і які професії матимуть попит після завершення бойових дій?

Від скорочень до відпусток за власний кошт

Після березневого шоку, коли в Україні повноцінно працювали лише 17% бізнесу, у травні повністю відновили роботу 47% компаній. Решта опитаних Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА) підприємств працювали частково.

Щоб утриматися на ринку, компанії мусили суттєво переглянути свої витрати, у тому числі – на утримання персоналу.

Стандартними шляхами оптимізації стали переведення працівників на половину ставки, скорочення кількості робочих годин або оформлення відпустки за власний кошт. За даними ЄБА, звільнення фіксувалися у 8% компаній.

Наприклад, у Rozetka працюють 50% робітників від довоєнного штату. Ще певна кількість співробітників інтернет-магазину зайнята частково.

За словами керівниці експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслани Березівської, великі компанії не поспішали скорочувати штат, аби не втратити працівників дефіцитних робочих спеціальностей.

Людей звільняли лише тоді, коли розуміли, що найближчим часом робота компанії не відновиться.

Старша економістка Центру економічної стратегії Олександра Коломієць ккаже, що першими під скорочення потрапляють некваліфіковані працівники. Компанії утримують лише тих, від кого залежать операційні процеси.

Які підприємства найбільше постраждали від російських окупантів. Список активів

Інший спосіб оптимізації – скорочення зарплат. На це наважилися 13% опитаних ЄБА компаній. У повному обсязі зарплату виплачують 63% підприємств.

Як зазначає Березівська, чимало компаній змушені працювати в умовах значно менших доходів, ніж до війни. Перевести працівників на скорочений робочий день вони не можуть через необхідність забезпечувати виробництво. У таких випадках відбувається скорочення зарплат.

У великих компаніях ситуація краща, ніж у малому та середньому бізнесі.

Останні залежні від споживчого попиту, а після початку війни українці суттєво скоротили свої витрати. Це найбільше позначилося на регіонах із традиційно низьким рівнем доходів, наприклад, на Чернігівщині та Сумщині.

19 людей на місце

Головна зміна на ринку праці після 24 лютого – він став належати роботодавцям. За даними Державної служби зайнятості, на одне робоче місце претендують 12 людей. Це середній показник у країні.

Як свідчать дані порталу grc.ua, найскладніше знайти роботу в Харківській області, там цей показник становить 19 кандидатів на місце. У Запорізькій області – 17, в Одеській – 14, у Київській – 13.

У столиці ситуація дещо краща: боротьба за місце точиться між девʼятьма кандидатами.

Найменша конкуренція – у Львівській області: один-два кандидати на місце. Така ж ситуація в інших західних областях, що пояснюється кількома факторами.

По-перше, на заході бізнес не так сильно постраждав від обстрілів росіян, як на сході чи півдні.

По-друге, на захід евакуюються підприємства з територій, на яких ідуть активні бойові дії. За даними Мінекономіки, до кінця травня це зробила 601 компанія.

Подалі від війни. Як евакуювати бізнес на захід

Фахівці сайту work.ua попереджають, що великий розрив між попитом та пропозицією на ринку залишатиметься довго. Це означає, що "ринок роботодавця" збережеться і після війни.

"Українці зіткнулися з великою проблемою: роботи нема, а конкуренція зросла. Шукачі роботи поступаються зарплатними інтересами: більшість готові до зменшення зарплати на 35-45%", – зазначає Березівська.

Крім того, за її словами, фіксується значне зростання активності кандидатів. Наприклад, на grc.ua кількість відгуків на вакансії зросла на 33%, а кількість нових реєстрацій – на 55%.

Зарплати скорочуються. Чи надовго?

Фахівці стверджують, що найгірший період для скорочення зарплат позаду.

"Бізнес адаптувався до діяльності в умовах війни. Потроху повертаються до роботи представники малого та середнього бізнесу, які постраждали найбільше", – зазначають у grc.ua.

Вільні прайси, безкоштовні обіди і плани з розширення. Як малий бізнес повертає до життя Ірпінь

За даними Нацбанку, падіння зарплат у приватному секторі з 24 лютого становило 25-50%.

"Найбільше таких у добувній промисловості та будівництві. Поступово зростає частка підприємств, що зменшили оплату праці на 10-50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті і торгівлі. Сільськогосподарські підприємства переважають серед тих, що не змінили або навіть підвищили зарплати", – пояснюють в НБУ.

За даними work.ua, найбільш високооплачуваними в Україні є айтівці (20 тис грн), керівники середньої ланки (17 тис грн) та будівельники (17,5 тис грн).

 

Найпопулярніші та найбільш постраждалі сфери

Хоча ринок праці в травні пожвавився, Березівська наголошує, що відновленням це називати не можна.

"З пропозицією роботи складно. Кількість вакансій стала настільки малою порівняно з довоєнним рівнем, що пожвавлення говорить лише про те, що ринок пройшов нульову позначку, коли всі займалися безпекою", – пояснює вона.

Тоді, на початку березня, нові вакансії майже не з’являлися, а люди не шукали роботу.

За даними work.ua, кількість активних вакансій у березні порівняно з лютим скоротилася на 66%. Найгірше почувалися сфери нерухомості, страхування, фінансів та юриспруденції.

Найбільше постраждала металургія. Великі заводи сектору зруйновані чи суттєво пошкоджені, передусім – "Азовсталь" та Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча. Там працювали сумарно близько 30 тис українців.

Це вплинуло на великий ланцюг постачальників: від видобувної промисловості до пошиття уніформи для співробітників. За словами Коломієць, багатьом металургам доведеться змінити професію.

 

Найбільш затребувані зараз робітничі спеціальності. За даними work.ua, на початку травня таких вакансій було чи не найбільше – майже 7 тис, а вже на початку червня grc.ua зафіксував зростання пропозиції на 20%.

Найчастіше роботодавці шукають монтажників, вантажників, комплектувальників та пакувальників товарів. У grc.ua кажуть, що попит на таких працівників збільшуватиметься, адже діяльність відновлюють дедалі більше компаній.

До найбільш затребуваних спеціалістів входять продавці, айтівці, фармацевти, аграрії та будівельники. Попит на останніх на початку війни був мінімальний, але завдяки відбудові доріг та будинків кількість таких вакансій зросла.

Найважче знайти роботу у сферах нерухомості, фінансів, страхування, юриспруденції, а також у готельно-ресторанному бізнесі та освіті.

Донедавна в цей перелік входила автомобільна галузь, але з відновлення роботи заводів на заході України ситуація покращилася і сектор навіть показав невеликий приріст порівняно з довоєнним часом.

Як держава допомагає шукати роботу

За словами директорки Державного центру зайнятості Юлії Жовтяк, з початку року кількість вакансій у базі центру зменшилася втричі порівняно з аналогічним періодом 2021 року. У кінці травня там було 22 тис вакансій.

Кількість зареєстрованих безробітних 10 червня становила 319 тис, що на 13% менше, ніж на аналогічну дату 2021 року. Це пов’язано зі спадом економічної активності через війну, мобілізацією, виїздом українців за кордон та тимчасовою втратою частини території.

Під час війни Держслужба зайнятості стала більш гнучкою. Наприклад, запустила телеграм-канал, де щодня публікує вакансії з усієї України.

Недавно служба почала співпрацювати з найбільшими українськими сайтами з пошуку роботи: work.ua, robota.ua, grc.ua, novarobota.ua та pidbir.com. Це дозволило створити єдину базу з вакансіями.

Знайти роботу в умовах війни: як українцям працевлаштуватись в країнах ЄС

У квітні парламент ухвалив закон, який спрощує отримання статусу безробітного та отримання фінансової допомоги.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) часто тікали з-під обстрілів, залишаючи в будинках навіть документи. Підприємства, де вони працювали, зупинили роботу або відправили всіх у неоплачувані відпустки. Люди офіційно вважаються працевлаштованими і не можуть отримати допомогу з безробіття.

Державний центр зайнятості надав їм можливість звільнитися в односторонньому порядку і стати на облік дистанційно. Для цього необхідно в будь-якому центрі зайнятості написати заяву про звільнення на ім’я роботодавця.

За даними центру, такою опцію за півтора місяці скористалися 6 200 працівників.

Мінімальний розмір допомоги з безробіття становить 1 800 грн, максимальний розмір під час воєнного стану обмежили 9 750 грн.

Як повідомили ЕП в Державному центрі зайнятості, послуги служби отримують 24 тис ВПО, з них 19 тис мають статус безробітного. Допомогу з безробіття отримують близько 17 тис внутрішніх переселенців.

Люди на тимчасово окупованих територіях можуть отримувати виплати без відвідування центру зайнятості. Для цього потрібно щомісяця підтверджувати намір перебування в статусі безробітного будь-якими засобами комунікації.

Закон також дозволяє отримати статус безробітного тим, хто втратив документи. Інформацію для офіційного оформлення братимуть з реєстрів.

Держава стимулює бізнес брати на роботу ВПО. За працевлаштування кожного переселенця підприємство отримує 6 500 грн компенсації. Уряд виділив на це 200 млн грн. Подати заявку на отримання коштів можна через "Дію".

З початку дії програми роботодавці подали 3 тис пакетів документів для отримання компенсації за майже 5 тис працевлаштованих ВПО.

Найбільше внутрішніх переселенців працевлаштували в Полтавській (248 роботодавців, 595 ВПО), Львівській (223 роботодавці, 439 ВПО) та Дніпропетровській (190 роботодавців, 426 ВПО) областях.

Знайти роботу за фахом вдається не всім, тож Центр зайнятості пропонує навчання для зміни спеціальності. Серед варіантів – робітничі професії (монтажник, слюсар, токар, ізолювальник, тракторист, коваль) та робота в ІТ.

"Маємо 35 програм, серед яких – QC-тестування, оператор дрона, вебдизайн, графіка. Безробітні навчаються безкоштовно, витрати компенсує Фонд загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття. Їм виплачується допомога з безробіття, компенсуються витрати на проїзд", – повідомили в Державному центрі зайнятості.

Не всі українці повернуться з-за кордону

З початку війни за кордон виїхали 6,6 млн громадян. Переважно – жінки з дітьми, зНагору Назад