|

«Потрібен працівник до 45 років»: роботодавців в Україні чекають проблеми

«Потрібен працівник до 45 років»: роботодавців в Україні чекають проблеми

Роботодавці в Україні скоро можуть залишитися без робочих рук. Співробітників старше 45 років брати не хочуть, а молоді не вистачає. Тоді як на ринку праці українців старше 40-ка вже 50%. І ця цифра буде рости

Дискримінація за віком

Вік – не причина відмовити в роботі. Це забороняє українське законодавство. Наприклад, стаття 21 КЗпП говорить, що забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці. В тому числі, через расу, стать, гендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію, етнічне походження і вік.

Таку ж заборону містить стаття 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». У разі дискримінації при влаштуванні на роботу людина має право піти в суд з питанням стягнення збитків. Але, незважаючи на закон, роботодавці продовжують писати в оголошеннях про вакансії вимоги до віку. Такий вид дискримінації називається ейджизм.

«Довести дискримінацію в таких випадках досить складно, так як роботодавці не повідомляють письмово або навіть усно про той факт, що людина їм «не підходить» за віком, але при фіксуванні багатьох моментів (скріншоти оголошень, зберігання листування тощо) можна спробувати це довести», – каже адвокат Юлія Черватюк.

За даними загальнонаціонального дослідження «Що українці думають про права людини», найчастіше українці стикаються з дискримінацією саме за ознаками віку (37,4%).

Кожен другий працівник в Україні – старше 40

На ринку праці людей 40-45 років найбільше – 25,6%. А економічно активного населення старше 40 років у нас 50,3%, говориться в звіті Держстату. Найчастіше роботодавці дискримінують саме вікову групу прямим або непрямим способом: потрібний, наприклад, «активний і амбітний співробітник в молодий колектив».

Що стосується професій, то найчастіше дискримінують за віком секретарів, офіс-менеджерів, операторів ПК, водіїв і кур'єрів. Але і початківцям-фахівцям, і пенсіонерам знайти роботу теж непросто. Майже чверть опитаних вказали, що при відмові їм не повідомляли причину, але було зрозуміло – роботодавця не влаштовував вік здобувача.

Кожен п'ятий респондент вважає, що сьогодні найбільш яскраво виражена вікова дискримінація по відношенню до людей пенсійного віку. Саме пенсіонерам найскладніше бути поміченими роботодавцем і працевлаштуватися на будь-яку посаду в компанії.

У той же час, за даними дослідження, в останні декілька років роботодавці України почали активніше працевлаштовувати фахівців без досвіду. Такий підхід дає можливість отримати більш лояльних співробітників, готових працювати за невеликі гроші, і в перспективі вирощувати висококваліфікованих професіоналів всередині компанії. Майже в половині офісів є програми стажувань для студентів і початківців.

«Зараз молодь виходить на ринок праці пізніше. Це пов'язано з тим, що період навчання в школі та вузі виріс і постійну роботу молоді люди шукають після 25 років. Але при цьому зайнятість серед молоді останні три-чотири роки дійсно зростає. Студенти швидко знаходять роботу не за фахом. Їм не проблема знайти собі роботу, хоча їх часто беруть тому, що вони погоджуються працювати неофіційно, їх легше звільнити в разі чого, можна недоплатити», – коментує Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України

Через упередження роботодавці залишаться без робочих рук

Зараз в країні молоді менше, ніж людей старше 40 років. Справа в тому, що в 1990-х в Україні різко скоротилася народжуваність. І тільки недавно це нечисленне покоління 90-х-початку 2000-х рр. почало виходити на ринок праці. При цьому молоді люди виходять на ринок праці пізніше. Це одна з причин, чому працюючої молоді стає менше.

А ось покоління, якому сьогодні 40-50 років, почало виходити на роботу набагато раніше. В їх час вища освіта було менш поширеною, і на навчання йшло менше часу.

Число людей старшого віку буде зростати, відзначають експерти, але вітчизняні роботодавці цього поки не усвідомлюють.

«Роботодавці не бачать і ще не сприйняли перекіс на ринку праці в бік старшого покоління. Хоча це очевидно. Тут ще спрацьовують стереотипи, що після 45 років людина ні на що не здатна, не може нічого нового. Люди часто самі себе сприймають старими: вони закриваються і в 40 років вважають себе мало не пенсіонерами. Хоча сьогодні сорокарічні і п'ятдесятирічні володіють комп'ютерними навичками. Вони користуються смартфонами та іншими технологіями. Взагалі, рамки молодості потрібно переглядати», – каже Лідія Ткаченко.

До речі, Всесвітня організація охорони здоров'я вже переглянула вік молоді. Такими тепер вважаються люди 25-44 років. А середнім віком – 45-60 років.

В дискримінації винна й система освіти. Навчальні заклади налаштовані більше на молодь, тому що їм треба здобувати фах. Дуже мало вузів пропонують програми підвищення кваліфікації.

«Про освіту дорослих кажуть дуже багато. Але в європейських країнах є конкретні програми та кар'єра прив'язана до підвищення кваліфікації. Якщо ти отримаєш нові навички, то у тебе буде або підвищення зарплати, або просування по посаді. У нас такого немає, наші роботодавці не налаштовані вкладати гроші в своїх співробітників. Вони більше налаштовані на споживання: ось я хочу собі взяти людину з вищою освітою, і нехай він мені відповідає на телефонні дзвінки», – зазначає Ткаченко.

Поки роботодавці перебирають, нестача робочих рук буде посилюватися. Населення України старіє і скорочується.

«Виникне багато вакансій, які не будуть заповнюватися. Деякі робочі місця доведеться закривати, якісь можна автоматизувати. Є різні шляхи вирішення проблем. Якщо у нас буде більш-менш стабільне зростання економіки, що не буде потрясінь, якихось криз, то багато чого повинно вирішитися само по собі», – вважає Лідія Ткаченко.

https://hrliga.com/

В розділ

Додано 24.07.2019

Нагору Назад