|

Будемо платити за себе і за того дядька: чому трудова міграція веде Україну в глухий кут

Будемо платити за себе і за того дядька: чому трудова міграція веде Україну в глухий кут

Масова трудова міграція з України за останні роки набула масштабів національного лиха. Вона набирає обертів в умовах провальної економічної політики влади, яка використовує її для зниження градуса соціальної напруженості та зменшення показників безробіття

 

Системно вирішенням проблеми трудової міграції ніхто не займається, але днями група депутатів зареєструвала в Раді законопроект, за допомогою якого сподіваються врегулювати ряд пов'язаних з явищем проблем. Втім, навіть якщо його приймуть, поліпшити ситуацію глобально це не допоможе, вважають експерти.

Депутати згадали про гастарбайтерів

Після тривалої відсутності ініціатив і спроб влади врегулювати явище трудової міграції з України група депутатів зареєструвала в Раді проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо подолання та попередження негативних наслідків масової трудової міграції українців за кордон». Документ, в разі прийняття, передбачає заборону для компаній, які працюють в сфері міжнародного працевлаштування, брати плату за працевлаштування за кордоном з потенційного здобувача роботи. Також він припускає спрощення умов для прийому на роботу в Україні іноземців шляхом скасування вимоги до розміру їх мінімальної зарплати.

Директор з персоналу компанії METRO Cash and Carry Ukraine (3 тисячі співробітників) Ірина Брижак вважає, що це одна з серйозних проблем, яка не дозволяє компаніям заміщати співробітників іноземцями. Справа в тому, що часто вони потрібні на посадах, які не передбачають високої кваліфікації. Іншими словами, вантажникові або прибиральниці, які не мають громадянства України, доведеться платити 42 тис. грн, що, звичайно ж, економічно недоцільно.

Навіть якщо дискримінаційна норма буде усунена, сподіватися на швидкі зміни та приплив робочої сили з-за кордону було б передчасно. «Законодавчі бар'єри для залучення робочої сили з-за кордону, які мають місце в Україні, безумовно, представляють величезну проблему. Однак навряд чи за допомогою їх усунення можна сподіватися на швидке поліпшення ситуації. Рівень життя в нашій країні дуже низький, що є додатковим ускладненням. Крім того, має місце набагато менша терпимість до сторонніх культурних і релігійних явищ, ніж в країнах Європи.

Трудова міграція з України набирає обертів в умовах провальної економічної політики теперішньої української влади, зростання комунальних платежів і цін на продукти харчування всередині країни і повної бездіяльності влади щодо цього явища, кажуть експерти. Але зараз від відтоку робочої сили страждає бізнес, а незабаром може страждати і вся країна, адже держава не отримує від гастарбайтерів податків, а буде змушена платити їм пенсії та інші соцвиплати.

Міністерство закордонних справ досі навіть не уклало договори з країнами, в яких працює найбільше українців, сказав економіст Олександр Охріменко: «Це договори про трудову міграцію, які можуть врегулювати такі питання, як податки, пенсії та трудові конфлікти. Але поки МЗС займається чим завгодно, але не тим, чим потрібно».

Потрібні системні кроки, а пропонований законопроект, який стосується лише декількох аспектів проблеми, глобально ситуацію не поліпшить, відзначають експерти.

Масштаби лиха

За даними Світового банку, Україна в групі країн-лідерів за динамікою трудової міграції, сказав економіст Олексій Кущ. Згідно з висновками провідних українських експертів у сфері демографії та економіки, Україна зараз стоїть перед критичною ситуацією втрати робочої сили, йдеться в пояснювальній записці до документа: «Ця загроза сформувалася в результаті дій багатьох чинників, зокрема різниці в економічному розвитку між Україною та її сусідами, політичної нестабільності в країні, введення нової міграційної політики в багатьох країнах ЄС, які спростили залучення українців до процесу виробництв на їх території». Розмір як мінімальної, так і середньої зарплати в Україні значно нижчий в порівнянні з усіма країнами ЄС, включаючи країни Східної Європи. Компанії на території колишньої Східної Німеччини платять співробітникам в середньому 2700 євро, а в Західній Німеччині 3300 євро. Розмір мінімальної зарплати в Німеччині 1600 євро. У Польщі середня зарплата становить 1150 євро, а мінімальна близько 550 євро. В Україні ж з 1 січня 2019 року мінімальна зарплата складає 4170 грн, або приблизно 150 дол., а середня зарплата коливається в районі 9 тис. грн.

За даними Міністерства соціальної політики, на яке посилаються автори законопроекту, за кордоном постійно працюють 3,2 млн українців, і в принципі в процес трудової міграції залучені до 9 млн осіб чверть населення країни. І якщо в 2013 році кількість трудових запрошень для українців від Польщі становило 218 тис., то вже в 2017 році зросла до 1,7 млн. «Ці показники наочно демонструють масштаби явища, яке відбувається в нашій країні. Діючі роботодавці та інвестори в Україні відчувають недолік робочих рук різних кваліфікацій, навіть з конкурентною зарплатою. Особливо гостро кадровий голод відчуває промисловість і сфера IT, ремонтні підприємства й автосервіси. Все це знижує конкурентоспроможність країни й стримує залучення прямих іноземних інвестицій, які в першу чергу можуть стимулювати зростання економіки й сприяти соціально-політичній стабільності», йдеться до пояснювальної записки до законопроекту.

Мінусів набагато більше, ніж плюсів

Коли мова заходить про плюси від трудової міграції, її прихильники традиційно називають два аспекти: валютні перекази мігрантів в Україну та 0,5% зростання ВВП за рахунок цих надходжень. Зокрема про це говорить Олександр Охріменко: «Зростання ВВП в Україні в 2018 році на рівні 3,4% в більшій мірі заслуга грошей гастарбайтерів, які з урахуванням передачі готівкової валюти інвестували в економіку України близько 20 млрд дол. в 2018 році».

Однак не варто забувати про підводні камені. Тема трансфертів у нас надмірно міфологізована. Як правило, коли мова заходить про валютні перекази з-за кордону, аналізується «гола цифра», а не їх структура, говорить Олексій Кущ. Він зазначає, що за даними Світового банку, загальна сума приватних трансфертів в минулому році склала 14 млрд дол., а НБУ дає дещо інші дані 11 млрд дол. «Розбіжність можна пояснити тим фактом, що приблизно 3 млрд дол. українці витрачають на проживання в країнах, де працюють. Там же платять податки: декілька сотень мільйонів доларів на рік», сказав експерт.

Що стосується маятникової міграції, за його словами, на неї припадає лише декілька мільярдів надходжень. «У той же час, перебуваючи в Україні, 3 млн постійних мігрантів та 5-6 млн маятникових могли б виробляти більше 60 млрд дол. ВВП, якби для цього були створені умови. А це 50% від теперішнього рівня валового продукту. Замість цього маємо кумулятивний вплив на рівень ВВП в розмірі 0,5% і вирівнювання платіжного балансу на декілька мільярдів в профіцит, що варто розглядати як лише короткостроковий позитивний ефект. Перед нами своєрідні ваги, коли на одній чаші до 8 млрд дол. і 0,5% зростання ВВП в умовах міграції, а на іншій 60 млрд дол. і до 50% зростання ВВП за умови її припинення», говорить Олексій Кущ.

Не може не викликати занепокоєння і той факт, що щорічно в загальній структурі доходів українських трудових мігрантів питома вага переказів в країну своїм сім'ям скорочується, сказав Олег Устенко: «А це вже свідчення того, що все більше сімей возз'єднуються, забирають дітей і залишаються жити за кордоном».

Що буде, якщо залишити все, як є

Якщо в короткостроковій перспективі не будуть зроблені кроки щодо поліпшення економічної ситуації всередині країни, створення умов, що мотивують людей не їхати з України, наслідки для держави можуть бути найсерйознішими й незворотними, попереджають експерти. «Трудова міграція формує середньо- і довгострокові ризики для уповільнення економіки, не кажучи вже про посилення фіскального навантаження на тих, хто залишився, коли ті, хто трудиться в Україні, повинні забезпечувати пенсії для батьків тих, хто тимчасово виїхав, і утримувати соціальну інфраструктуру країни (медицину, освіту), а також фінансувати виплату субсидій та інші витрати бюджету», говорить Олексій Кущ.

Зростання фіскального навантаження на громадян, які з країни не виїхали, серйозна проблема, погоджується Олег Устенко: «Зокрема, гостро постає питання фінансування Пенсійного фонду, який вже зараз відчуває серйозні проблеми з наповненням. І це на тлі погіршення демографічної ситуації і старіння населення».

Прямим наслідком зростання трудової міграції є те, що Україна позбавляється потенціалу для економічного розвитку, знижується привабливість для входження інвесторів в економіку країни, яка не має достатніх трудових ресурсів, і відповідно, не може генерувати економічне зростання.

https://www.minprom.ua/

В розділ

Додано 05.06.2019

Нагору Назад