|

Часткова свобода. Чому закон про валюту не вирішив усіх проблем

Часткова свобода. Чому закон про валюту не вирішив усіх проблем

Два місяці українські банки живуть в новій реальності (7 лютого набрав чинності Закон «Про валюту»), який повинен був повністю лібералізувати валютний ринок.

Практичний результат лібералізації – скасування або пом'якшення частини звичних обмежень на валютному ринку. Найбільш значуща міра – з-під нагляду виведені всі операції на суму до 150 000 грн.

Друга частина реформи – «філософська», як називали її в самому НБУ. Замість чіткого списку документів, на підставі яких банки вирішували, пропускати операцію з валютою чи ні, їм потрібно вчитися розуміти суть угод клієнтів і аналізувати пов'язані з цим ризики.

До прийняття закону банкіри та фінансисти сумнівалися в його ідеальній роботі. Чи помітив ринок зміну правил гри?

Звичка обмежувати

Законом «Про валюту» з 7 лютого НБУ послабив ряд обмежень для населення і бізнесу. Нововведення пов'язані з розширенням лімітів на валютні операції, а також усуненням ряду заборон (переважно для юросіб). Раніше валютні операції регулював Декрет Кабміну, прийнятий ще в 1993 році.

Ключові зміни: з-під валютного нагляду повністю виводять операції до 150 000 грн; ліцензії на операції за кордоном замінять лімітами (2 млн євро – для юросіб, 50 000 євро – для фізосіб); граничний термін розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами розширюють зі 180 до 365 днів; населенню дозволяють купувати валюту через Інтернет, в банкоматах і терміналах.

Перед вступом в силу нового закону Нацбанк також скасував правило Т+1, яке змушувало клієнтів банків заздалегідь резервувати гривню під покупку валюти. Тепер долари або євро можна купити «з сьогодні на сьогодні» – український ринок за останні роки встиг відвикнути від такої вільності.

Ліберальний дух нового закону – дозволено все, що прямо не заборонено – не завадив НБУ зберегти найболючіші для бізнесу заходи: в силі залишилися обов'язковий продаж валютної виручки, хоча і її знизили до 30%, обмеження на виплату дивідендів, заборона на покупку валюти за кредитні гроші.

Це – основна причина стриманих емоцій від валютної лібералізації: бізнес побоюється, що НБУ фактично в будь-який момент може повернути валютні обмеження.

«Компанії, які хотіли б робити бізнес в Україні, в першу чергу цікавляться репатріацією дивідендів і продажем валютної виручки, – говорила на круглому столі про валютну лібералізацію на початку квітня глава офісу Національної інвестради Юлія Ковалів. – Поки багато спостерігають за ситуацією, побоюючись, що НБУ може ввести нові обмеження».

Обов'язковий продаж, валютна виручка та покупка валюти в кредит – перші в черзі на повне скасування, запевняють у Нацбанку. «Дуже не хотілося б щось різко відміняти, щоб потім знову його вводити, – говорив заступник голови НБУ Олег Чурій. – Ми, навпаки, намагаємося донести ринку, що Нацбанк не вітає обмеження – ми вже чотири роки тільки послаблюємо їх, жодних нових заходів за цей час не з'явилося».

Але поки НБУ не поспішає. Що заважає? Ускладнити лібералізацію може позиція Мінекономрозвитку щодо санкцій за порушення термінів виконання зовнішньоекономічних контрактів, які скасували з Законом «Про валюту».

Це був один з найважливіших пунктів валютної лібералізації – в Нацбанку прямо називали міру корупційною. Але в середині лютого міністерство направило банкам лист, в якому повідомило, що санкції, накладені до 7 лютого, зберігаються в силі – за старими правилами такі компанії не можуть займатися ЗЕД.

«Коли ми узгоджували закон, позиція МЕРТ була в тому, щоб санкції взагалі не чіпати, – розповів керівник проектів і програм департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі. – У нас немає повного розуміння з міністерством в цьому питанні, тому є ризик, що санкції спробують повернути».

У будь-якому випадку українському ринку ще далеко до повної свободи руху капіталу: частину обмежень зняти неможливо, поки Україна не приєднається до міжнародної кампанії по боротьбі з ухиленням від податків BEPS. Лібералізації для небанківського фінсектора не буде, якщо Верховна Рада не прийме закон про передачу функцій Нацкомфінпослуг НБУ і Нацкомісії з цінних паперів (спліт), наполягають в Нацбанку.

Реформа vs реальність

Набагато більш серйозним викликом для банківської системи став перехід на «ризик-орієнтований підхід». Він означає, що департаменти валютного контролю банків поступово передадуть свої фукнції колегам з фінмоніторингу – на угоди з валютою будуть поширюватися ті ж правила, що діють з 2015 року для операцій з гривнею, пояснював Олег Чурій.

«Тотального валютного контролю більше не буде, менеджерам банків необхідно вчитися аналізувати ризики, а не просто вимагати у клієнта необхідну кількість довідок, – говорив заступник голови НБУ. – Важливо привчити банки думати, вивчати бізнес своїх клієнтів».

За задумом авторів закону, банки повинні самі виробити best practices фінмоніторингу для угод з валютою. Нацбанк навмисно не давав детальних роз'яснень, за винятком складних випадків (наприклад, визначення ринкового рівня ставок для кредитів від нерезидентів).

Поки банкіри не розуміють, як себе поводити. Побоюючись штрафів від НБУ, вони вважають за краще діяти за принципом «як би чого не вийшло», кажуть фінансисти. Довідок не зменшилося, а в деяких випадках вимоги банків навіть посилилися.

«Система змінюється, але банки поки не встигають адаптуватися до змін», – відзначає старший консультант PwC Legal Україна Вадим Романюк. Його клієнт намагався провести транскордонну операцію на 100 000 грн в трьох банках (два – з іноземним капіталом і один – з державним), але не зміг: всюди менеджери вимагали підтверджувальні документи, наприклад, довідку з податкової, хоча такі угоди за новими правилами взагалі не повинні підпадати під валютний нагляд.

Жорсткість банківських підходів також відзначають з офісу Національної інвестради Юлія Ковалів та виконавчий директор групи MTI Андрій Заремба. «Ми бачимо штрафні санкції НБУ по відношенню до банків і розуміємо, чому вони стають на позицію «ми боїмося», – розповідає Андрій Заремба. – Але на практиці це призводить до того, що банки часто жертвують здоровим глуздом на користь формального контролю».

Окремі пункти лібералізації НБУ доопрацьовують на ходу: порядок відриття рахунків нерезидентів в українських банках (до 7 лютого іноземні компанії не могли безпосередньо працювати з місцевими банками) Нацбанк опублікував тільки на початку квітня. Через це банки змушені були погоджуватися на подібні операції на свій страх і ризик, констатує глава ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Відповідальність банкірів з новим законом дійсно зросла, пояснює начальник департаменту валютного контролю Concorde Bank Анна Петренко. «Нам доводиться брати на себе підвищені ризики, балансуючи між скасуванням обмежень і необхідністю уникнути штрафів, – додає фіндиректор ПУМБ Ігор Кожевін. – Декларування повної свободи не означає, що нам не потрібно відстежувати суть операцій – навіть тих, що менше 150 000 грн».

Є сумніви, що банки швидко вироблять єдиний «ідеальний» підхід до фінмоніторингу угод з валютою. «Не дивно, що навіть в НБУ різні департаменти розглядають одні і ті ж операції під різним кутом, – каже Анна Петренко. – Але це не означає, що вони суперечать один одному».

Дискусії тривають

Нацбанк буде мінімально втручатися в процес адаптації ринку до валютної свободи, говорить Олег Чурій.

«Закон про валюту – це тільки частина великої карти валютної лібералізіаціі, – пояснює він. – Але важливо розуміти, що ці зміни ми проводимо в обмін на транспарентне ведення бізнесу та чесну сплату податків».

Дискусії навколо недосконалості нового законодавства нагадують вибір кольору шпалер в будинку, в якому побудований тільки фундамент, вважає Емал Бахтарі. Але на те, щоб перейти від формули «контроль за формою» до «контролю по суті», потрібен час, в тому числі інспекторам НБУ, додає він.

«Потрібно пам'ятати, що незаконним схемам великі списки документів ніколи не заважали – з цим в подібних випадках якраз зазвичай все в порядку, – зазначає Олег Чурій. – Але зараз інший час і інші вимоги, так що потрібно вчитися копати глибше».

https://finance.liga.net/

 

 

 

В розділ

Додано 10.05.2019

Нагору Назад