|

Накопичувальна система. Як в Україні будуть працювати нові пенсії

Накопичувальна система. Як в Україні будуть працювати нові пенсії

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) завершила розробку законопроекту «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», що запускає в Україні пенсійну систему 2-го рівня.

Документ вже погоджений із зацікавленими міністерствами та відомствами. Очікується, що після затвердження на засіданні Уряду він буде переданий на розгляд Верховної Ради.
Законопроект передбачає декілька видів виплат:

  •     одноразову,
  •     регулярні модифіковані,
  •     довічні.

Залежно від обраної учасником комбінації, розмір підсумкових регулярних виплат може бути різним.
«Ідея запуску 2-го рівня пенсійної системи в тому, щоб людина, поки працює, забезпечила себе пенсією в майбутньому, і її було б достатньо для гідного життя. При цьому солідарна система, яка діє сьогодні за принципом «хто працює, той платить за пенсіонера», залишиться, але не буде єдиним для пенсіонерів джерелом засобів до існування», – зазначила виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.


Одного закону – мало

 
Як розповів голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, солідарна пенсійна система, коли працюючі громадяни перераховують гроші на виплати пенсіонерам, вже через 10-15 років зіткнеться з великими проблемами через погіршення демографічної ситуації.
«Вже зараз Пенсійний фонд глибоко дотаційний за рахунок держбюджету. Тому накопичувальна пенсійна система – це вимога часу. Ми повинні вже зараз забезпечити майбутнім пенсіонерам не 30-33% від середньої зарплати по країні, а хоча б 40%. Наш проект робить таку мету досяжною. Він встановлює загальнообов'язкові платежі працівників на своє майбутнє пенсійне забезпечення. Спочатку 2% від зарплати, потім щороку додаватиметься по 1% до 10%», – розповів Хромаєв.
Ці гроші будуть накопичуватися на особистих рахунках власників, управлятися незалежними від уряду фахівцями, які пройдуть суворий відбір, як кваліфікаційний, так і репутаційний, а також будуть інвестовані виключно в надійні та ліквідні активи, кажуть в НКЦПФР.
«Цей законопроект повинен бути обов'язково прийнятий після голосування за інші важливі документи. Зокрема, «спліт», який усуне вільні від регулювання ніші на ринку, законопроекти про захист прав інвестора та розвиток інфраструктури фондового ринку. Без прийняття цих законопроектів пенсійна реформа неможлива», – переконаний Хромаєв.


На скільки зростуть пенсії


На теперішній день в Україні працює 62 недержавних пенсійних фонди (НПФ), з них 20 – з активами понад 10 млн грн. Вони і є 2-й рівень пенсійної системи. Фонди можуть приймати внески від самих людей (як по законопроекту) і від їх роботодавців (такого законопроект не передбачає), розмір внесків і виплат визначається договірними відносинами. Виплати можуть бути одноразовими або регулярними.
Втім, коли накопичувальна система запрацює, відкривати рахунок в НПФ буде все ж необов'язково. В цьому випадку внески будуть потрапляти до Накопичувального фонду, створеного Кабміном.
Як розповіли фінансисти, практично всі працюючі НПФ в Україні демонструють позитивну реальну прибутковість, тобто, обганяють інфляцію. Станом на початок 2019 року учасниками недержавних фондів є 855 тисяч людей. Загальний обсяг коштів на рахунках – понад 2,7 млрд. грн. Перша десятка фондів акумулювала понад 95% активів системи й більше 90% рахунків.
За словами експертів, запуск накопичувальної системи найбільше буде корисний тим, хто на момент його введення в дію буде не старше 30-35 років. Тим, кому більше років треба буде відкладати на пенсію мінімум 10% доходу, а в 45 років – всі 20%.
«Пенсія в розмірі 50% від зарплати може бути накопичена за 30 років при відрахуваннях 13% від суми зарплати (при середній прибутковості накопичень 5,7% річних)», – пояснив співавтор проекту «Сімейний бюджет» Сергій Мікулов.
В учасників пенсійних фондів, які зараз отримують пенсії, середній розмір регулярної пенсії невеликий – близько 1 тис. грн.
«Це пов'язано з тим, що система існує 14 років і за цей період не встигли зібратися значні суми. Передбачається, що в штатному режимі накопичення будуть формуватися 30-40 років», – зауважив директор ТОВ «Адміністратор пенсійного фонду «Центр персоніфікованого обліку» Юрій Бурков.


Де шахраї?


Шахраїв на цьому ринку практично немає, кажуть експерти, так як він надзвичайно зарегульований. Були випадки неефективного управління, але зараз таких фондів вже не залишилося. Вони пішли з ринку, в основному, шляхом злиття з іншими, більш успішними гравцями.
Для зниження ризиків втрати додаткової пенсії експерти рекомендують їх диверсифікувати по валютах, країнах і інструментах:

  •     контракт НПФ в грн;
  •     програми довгострокового накопичувального страхування життя в Україні в валюті;
  •     довгострокові (10 років і більше) інвестиції в закордонний фондовий ринок (ETF фонди) в валюті.

 

Уб'ють ринок

Утім, не всі вважають запропоновану НКЦПФР бездоганною. Є ті, хто пророкує через неї загибель всьому ринку недержавних пенсійних фондів.
«Один накопичувальний фонд перекладатиме величезні активи з однієї кишені в іншу, створюючи видимість ринкової конкуренції. При цьому говорити про справедливу вартість і оцінку таких активів не доводиться. Крім того, існує величезний ризик залишитися людям без грошей, якщо держава прийме рішення пустити їх на більш «важливі» потреби», – говорить Бурков.
Набагато більш ефективною, на його думку, є децентралізована модель, запропонована групою нардепів і зареєстрована в Раді під номером 6677.
«Ця модель забезпечує ефективність системи за рахунок високого ступеня конкурентності при жорсткому держконтролі. Модель пенсійної системи, яка зараз реалізується в Україні, передбачає, що державна (солідарна) складова пенсії буде однаковою для всіх і буде забезпечувати тільки прожитковий мінімум, а все інше кожен громадянин заробить собі сам, щомісяця відкладаючи якийсь відсоток своєї зарплати на накопичувальний пенсійний рахунок. Думаю, що накопичувальна частина пенсії становитиме близько 70% сукупної пенсії», – додав Бурков.


Як пенсійна реформа відіб'ється на інфляції та курс гривні


Так чи інакше, кажуть експерти, НКЦБФР пропонує зробити обов'язковими внески для фізосіб тільки через два роки після запуску реформи. «З огляду на те, що вступ закону в силу не планується раніше 2021 року, реформа пенсійної системи знову відкладається як мінімум на 4 роки», – резюмував Овчаренко.


Ризики для банків


З одного боку, очевидно, що існуюча солідарна система не справляється з забезпеченням пенсіонерів гідними виплатами, і з часом ситуація буде погіршуватися. Тобто 2-й обов'язковий рівень – необхідність, а не примха.
З іншого боку, законопроект передбачає досить істотні за розміром внески учасників (підсумковий – 10% від доходу). Звиклі до регулярних криз і девальвації гривні люди навряд чи з радістю сприймуть таку перспективу, вважають банкіри.
«Існуюча інфраструктура поки також не готова до запуску обов'язкового 2-го рівня. Та й приймати законопроект без прийняття ряду «завислих» законопроектів, спрямованих на захист прав інвесторів, – не можна, оскільки інвестувати пенсійні активи буде просто нікуди. Крім того, ще належить оцінити вплив законопроекту на страховий і банківський ринки, щоб не допустити погіршення умов діяльності та конкуренції на них», – зазначила Олена Коробкова.
Самі ж банки не можуть надавати послуги з ведення пенсійних рахунків в розумінні даного законопроекту. Але у них є депозити на різноманітних умовах, в тому числі накопичувальні. Пенсійні ж виплати фінансуються з накопичених пенсіонером внесків та інвестиційного доходу. Більш схожі за структурою продукти можуть пропонувати страхові компанії, які займаються страхуванням життя.
https://ubr.ua/




В розділ

Додано 18.04.2019

Нагору Назад