|

Новий закон про валюту: що змінюється для населення і бізнесу

Новий закон про валюту: що змінюється для населення і бізнесу

Строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується з 180 до 365 днів. 7 лютого набув чинності новий закон «Про валюту та валютні операції». Це визначний день для українського фінансового ринку.

Він замінить собою декрет «Про систему валютного регулювання і контролю» ще 1993 року, в якому прописувався тотальний валютний контроль та безліч інших підзаконних актів.

Замість всіх документів буде діяти лише новий закон та сім нормативно-правових актів Нацбанку, які деталізують правила роботи для банків.

Усі нововведення можна умовно розділити на дві групи: для бізнесу і для населення.

Для населення

Суттєвих змін тут, насправді, лише дві — підвищення ліміту інвестицій за кордон з 50 тис. доларів до 50 тис. євро і можливість онлайн-купівлі валюти.

Для бізнесу

По-перше. Життя компаній, які здійснюють зовнішньо-економічну діяльність, значно спроститься.

Наприклад, строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується з 180 до 365 днів. Тобто, якщо зараз компанія, укладаючи контракт купівлі товару за кордоном за попередньою оплатою повинна оплатити, отримати та розмитнити товар протягом 180 днів, то з 7 лютого в неї на це є удвічі більше часу.

Крім цього, скасовано такі санкції за порушення цього строку, як штраф у розмірі 100% від суми операції і заборона на проведення зовнішньоекономічної діяльності.

Однак новим законом все ж передбачено нарахування пені за кожний день прострочення в разі порушення строків розрахунків — 0,3% суми неодержаних коштів.


По-друге. Скасування індивідуальної ліцензії на валютні операції для юридичних осіб та їх заміна е-лімітами.

Раніше на проведення валютної операції за кордоном компанії були зобов’язані отримувати індивідуальні ліцензії: вони видавалися на конкретну суму, тобто під конкретну операцію.

Так, компанія, яка хотіла її здійснити, вимушена була збирати весь пакет підтверджувальних документів та надавати їх у банк. Тепер компанія матиме право інвестувати за кордон 2 млн євро на рік без необхідності отримувати індивідуальні дозволи.

Усю інформацію про здійсненні операції буде отримувати НБУ, і як тільки компанія досягне граничної суми, вільно проводити нові операції вона не зможе.

Крім цього, більш зручними стануть операції на невеликі суми — до 150 тис. грн в еквіваленті: вони не підпадатимуть під валютний контроль.

«Це виглядає більш ніж адекватним рішенням, так як при поточному знеціненні гривні така сума є еквівалентом 5400 доларів і навряд чи такі операції несуть в собі потенційні ризик», — зазначає менеджер відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні Олександр Руденко.

По-третє. Зроблені певні кроки, які спростять притік капіталу в Україну. Один з них — скасування Нацбанком реєстрації зовнішніх запозичень.

Ідеться про те, що відтепер компанія, яка отримає кошти з-за кордону, не буде звітувати про них.

По-четверте. Українські компанії зможуть заздалегідь купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями.

Компанії, які співпрацюють з іноземними контрагентами, отримають нові можливості захисту від валютних коливань — вони зможуть використовувати інструмент NDF (безпоставочний форвард). Проте в Україні поки що немає культури захисту від валютних ризиків.

Проте, певні обмеження для бізнесу залишаються. Наприклад, компанії, які здійснюють зовнішньо-економічну діяльність, не зможуть вільно купувати валюту на міжбанку для розрахунку з іноземними контрагентами в режимі онлайн.

Як і раніше, вони повинні спочатку подати заявку, а на наступний день банк купить валюту.

Також зберігається вимога обов’язкового продажу валютних надходжень на користь юридичних осіб в розмірі 50%.

Частина обмежень залишиться

Повна валютна свобода у лютому не настане: банки й надалі контролюватимуть клієнтські операції, а клієнти-фізособи зможуть і надалі інвестувати за кордон лише в рамках окреслених лімітів.

Більше того, далеко не всі банки запустять нову послугу онлайн-обміну валют вже за два тижні, оскільки для цього потрібен час, щоб доопрацювати програмне забезпечення.

Також банкіри не перестануть вимагати від клієнтів документи, які підтверджують валютні операції, хоча нове законодавство начебто цього і не вимагає.

Банкіри пояснюють таку, здавалося б, повільність тим, що нова система валютного регулювання передбачає перехід від тотального контролю за клієнтськими операціями до ризик-орієнтованого нагляду.

Тобто раніше банки були зобов’язані перевіряти всі валютні операції, а зараз під ретельний контроль підпадатимуть лише ті операції, які фінансисти вважатимуть ризиковими. Чітких ознак «ризикових» операції не існує, банки визначатимуть їх самостійно.

Проте це дуже «явна» ситуація, яких в банківському бізнесі буває не так багато. Тим більше компанії, які планують вивести кошти за кордон, постійно вигадують нові схеми, тому банкам дуже нелегко виявити ці самі ризикові операції.

А що робити у випадку, якщо банк вважає певну операцію безризиковою, а точка зору працівників НБУ буде іншою? Логічно, що на банк будуть накладені штрафні санкції.

З одного боку, нова філософія дає банкам більше свободи, але з іншого — банки звикли працювати в жорстких рамках, тому вони боятимуться брати на себе відповідальність.

Більше того, самі банки поки не до кінця розуміють, як вони будуть працювати з інструментами хеджування (засіб обмеження ризику шляхом укладання протилежної угоди). «Інструмент з’явився, але, наскільки ми розуміємо нове законодавство, він впливає на позицію банку, тому обсяги обмежені», — каже голова правління Альтбанку Ігор Волох.

Але з часом банкіри будуть у повній мірі використовувати нові можливості. Більше того, в Нацбанку обіцяють, що будуть і надалі поступово знімати існуючі обмеження.

«Та карта лібералізації, яка є на сьогоднішній день, нікуди не зникає. Якщо ми будемо бачити, що у нас ситуація поліпшується, валютні операції не призводять до відтоку капіталу, то дійсно ми будемо і надалі піднімати ліміти.

Можливо, це буде не дуже позитивно сприйняте фізособами, але для нас лібералізація — це в першу чергу поліпшення бізнес-клімату для українського бізнесу та іноземних і українських інвесторів», — наголошує заступник голови НБУ Олег Чурій.

Він зазначив, що подальша лібералізація залежатиме від макроекономічних умов і фінансової стабільності в країні. Проте в рік подвійних виборів розраховувати на новий прорив марно.

У кращому випадку банки зможуть в повній мірі використовувати нові можливості, які в них з’являться у лютому.

https://news.finance.ua/

В розділ

Додано 03.04.2019

Нагору Назад