|

Не долар, щоб усім подобатися. Як євро відзначив двадцятиріччя, і чи варто українцям його зберігати

Не долар, щоб усім подобатися. Як євро відзначив двадцятиріччя, і чи варто українцям його зберігати

Опитані експерти вважають, що найгірше у євровалюти вже позаду. За короткий період своєї історії валюта Євросоюзу переживала злети і кризи.

Роком народження єдиної євровалюти вважається 1999-й. Тоді її почали використовувати для безготівкових розрахунків в Австрії, Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурзі, Португалії, Фінляндії та Франції. В обіг різнокольорові банкноти з прапором Євросоюзу увійшли лише три роки потому – з січня 2002-го. Тобто, паперовій купюрі євро наразі лише 17 років.

За короткий період своєї історії валюта Євросоюзу переживала злети і кризи. Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради в Вашингтоні, ад’юнкт-професор Джорджтаунського університету, основними досягненнями євро вважає те, що вона вистояла, завоювала довіру і поширилася на 19 країн. На думку Аслунда, введення євро врятувало Європу від криз обмінних курсів, які розорили Європу на початку 1990-х років, викликавши великі фінансові кризи в кількох країнах.

Як зазначає головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран, найгіршим періодом для єврозони стала боргова криза в країнах PIGS (Португалія, Ірландія, Італія, Греція та Іспанія) і подальше падіння економіки Греції з подальшою реструктуризацією боргів, яка була і залишається не особливо вдалою.

Історію євровалюти в контексті зміни її курсу до долара Дмитро Чурін, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Eavex Capital, умовно ділить на три затяжні періоди. Перший з них був на користь американської валюти, що призвело до зниження вартості євро до його абсолютного історичного мінімуму в 82 центи в середині 2000 року.

Не дочекаєтесь

Незважаючи на те що євровалюта вистояла і в фінансову кризу 2008-го, і в боргову кризу 2010-го, в останні кілька років у світових ЗМІ час від часу з’являються апокаліптичні прогнози щодо швидкого краху євро.

Втім, опитані експерти вважають, що найгірше у євровалюти вже позаду. «Ризик розпаду єврозони дуже малий, тому що вона вже пережила свою першу і найгіршу кризу, – каже Андерс Аслунд. – Але тепер ЄС ввів значно суворіші фіскальні правила, розробив свій банківський союз і заснував великий фонд порятунку, Європейський механізм стабільності». Ці механізми, створення яких стало реакцією на драматичні події 2010 року, роблять єврозону набагато стійкішою.

Тобто, негативні сценарії, що озвучуються в ЗМІ, скоріше схожі на домисли для залучення аудиторії.

У перспективі експерти прогнозують продовження плавного розширення європейського валютного союзу. «Єврозона буде розширюватися повільно, але неухильно, і наступними двома кандидатами на входження до неї, ймовірно, стануть Болгарія та Хорватія», – вважає Андерс Аслунд. На його думку, найбільше хочуть приєднатися до єврозони малі країни з відкритою економікою.

Втім, далеко не для всіх країн вступ до європейського валютного союзу виглядає однозначно привабливою перспективою. Як зазначає Єгор Киян, експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, одним з основних недоліків єврозони стає неможливість окремих держав проводити свою незалежну монетарну політику в разі зміни макроекономічної ситуації.

Тобто для таких країн, як Україна вступ до європейського валютного союзу в найближчій перспективі навряд чи був би доцільним. «Для України вхід до єврозони не є вигідним протягом тривалого часу з трьох причин, – міркує Андерс Аслунд. – По-перше, Україна значною мірою залежна від експорту сировинних товарів, що вимагає гнучкості обмінного курсу. По-друге, економіка України сильно відстає від економік ЄС. По-третє, Україна – порівняно велика країна».

Втім, поки що міркування про перспективи входження України до єврозони виглядають не більше ніж теорія. Навряд чи в найближчому майбутньому в ЄС захочуть приймати на себе численні ризики української економіки.

Україна рівняється на долар

Частина опитаних експертів вважає, що процеси, які відбуваються в єврозоні, впливають на Україну незначно. Як зазначає Антон Коваленко, директор департаменту казначейства і фінансових установ ОТП Банку, між економікою України і зміною курсу євро немає абсолютно ніякої кореляції через те, що гривня прив’язана до долара США і будь-яка зміна курсу гривні до євро йде через перерахунок курсу євро-долар.

Однак після 2013 року Україна планомірно переорієнтовує свій експортний потенціал на західний вектор. Замість Росії і СНД основним торговельним партнером країни стає Євросоюз і, згідно із заявами представників влади, на ЄС припадає вже 42,5% в загальному обсязі українського експорту товарів. На думку Віталія Шапрана, подібне зростання експорту в країни ЄС повільно, але впевнено рухає Україну під дах Європейського Центробанку (ЄЦБ).

Структура українського банківського ринку також сприяє зближенню з фінансовою системою ЄС. «Багато банків, що представлені в Україні, – дочірні структури банків країн ЄС із зони обігу євро, – продовжує Віталій Шапран. – Їм доступне рефінансування ЄЦБ через їхні материнські банки за ставками та правилами, які встановлює ЄЦБ. Отже, для України зараз важливіша монетарна політика та процентні ставки, які встановлює ЄЦБ, а не інші центробанки».

Згідно з підрахунками Михайла Демківа, фінансового аналітика ICU, частки строкових депозитів у європейській і американській валютах в українських банках становлять 12% і 87% відповідно. Така диспропорція пояснюється тим, що ставки за вкладами в євро помітно програють доларовим.

«Євровалюта не популярна в Україні, тому що гривня прив’язана до долара США і, купуючи євро для заощаджень, доводиться приймати два ризики: зміни гривні до долара і долара до євро», – пояснює Антон Коваленко. За його словами, євро в основному купується для поїздок до Європи і, по суті, є утилітарною валютою, яка, втім, більш популярна від ще менш ліквідного золота.

Валюта для подорожей

В цілому ж на валюту припадає близько 50% ($8,7 млрд) від усіх коштів фізосіб в українських банках, з яких $2,1 млрд становлять ресурси на поточних рахунках, в тому числі і карткових. Як зазначає Михайло Демків, частка євро становить 23-24% від загального обсягу валютних коштів, в той час як на долар припадає 75%. Решта 1-2% ділять інші валюти, що не надто популярні серед клієнтів українських банків – британський фунт, російський рубль, швейцарський франк, польський злотий.

Про привабливість євро для інвестицій опитані Фокусом експерти говорять з певним скепсисом. Як зазначає Антон Коваленко, з урахуванням від’ємної облікової ставки в єврозоні на рівні 0,4%, яка, за прогнозами аналітиків, збережеться включно до 2020 року, абсолютно не має сенсу вкладати в євро в надії отримати високий відсоток.

Однак Віталій Шапран, головний експерт Ради НБУ, рекомендує заощадження в євро, якщо вони здійснюються для купівлі активів, ціна на які формується в цій валюті. Тобто, на подорожі, освіту або купівлю нерухомості в ЄС краще акумулювати кошти на євровому депозиті.

У свою чергу Андрій Шевчишин радить розглядати депозити в євро з точки зору покриття девальваційних ризиків і диверсифікації вкладень, в зв’язку з чим в євровалюті цілком можна розмістити невелику частину заощаджень.

https://news.finance.ua

В розділ

Додано 14.03.2019

Нагору Назад