|

Із 2019 року мораторій на перевірки бізнесу скасовується: до кого нагрянуть ревізори

Із 2019 року мораторій на перевірки бізнесу скасовується: до кого нагрянуть ревізори

Мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу (МСБ), який вперше ввели в серпні 2014 року, а потім неодноразово продовжували, закінчується через два тижні. І, схоже, цього разу влада лонгувати поблажки не має наміру.

Принаймні такої норми немає в тексті закону про держбюджет на 2019 рік, прийнятого парламентом і підписаного Президентом. Адже саме таким чином уряд продовжував мораторій на перевірки останні декілька років.
І хоча бізнес все ще сподівається на продовження мораторію, експерти рекомендують не робити ставку на прихильність влади напередодні виборів. І радять 110 тисячам підприємств ретельно підготуватися до приходу непроханих гостей.
Зважать ризики
З 1 січня відроджується традиція планових перевірок, яка в своїй концепції має на увазі масові перевірки бізнесу з періодичністю в залежності від ступеня ризикованості підприємства. Остання редакція оцінки ризику суб'єкта господарювання, викладена в постанові Кабміну 937 від 31 жовтня 2018 року, має таку циклічність:
-    висока, не частіше 1 разу на два роки;
-    середня, не частіше 1 разу на три роки;
-    незначна, не частіше 1 разу на 5 років.
Утім, незважаючи на те що мораторій поки що діє, ось уже як рік його «функціональність» досить умовна. Оскільки в лютому теперішнього року уряд вивів з-під його дії 18 контролюючих органів, у тому числі для податківців і «трудовиків», дозволивши їм планово перевіряти всіх без винятку.
«Повноцінний мораторій був у 2015 році, зараз же його фактично не існує. Так, поки що є певні обмеження, але і ця ілюзія скасовується з 1 січня. Перевірки почнуть проводитися відповідно до затверджених критеріїв, які приймаються кожним контролюючим органом, який готує планові заходи», – констатує глава Союзу захисту підприємців Сергій Доротич.
Хоча прем'єр-міністр обіцяє, що по суті для бізнесу нічого не зміниться, і засилля перевіряючих очікувати не слід, зміни все ж будуть. Сама ідея мораторію має на увазі концептуальну зміну ставлення держави до бізнесу. Хоча концепція мала на увазі запуск механізму контролю над самими перевіряючими, що змушувало останніх тримати себе в руках.
Кого боятися
Серед найбільш «небезпечних» перевіряючих органів експерти називають Державну фіскальну службу й Держпраці. Сфера «інтересів» цих відомств не обмежується якимось окремим сектором, а охоплює абсолютно весь бізнес. Відповідно до критеріїв ризиковості, при наявності в країні близько мільйона суб'єктів підприємництва щорічно перевірками можна охоплювати до 200-300 тисяч підприємств. При цьому Держпраці уповноважена накладати непідйомні штрафи в сотні тисяч гривень, а фіскали можуть блокувати рахунки – для малого та середнього бізнесу це схоже на катастрофу.
Ситуацію погіршує той факт, що з 2019 року відрахування по штрафах підуть місцевим бюджетам – таку зміну депутати прийняли в бюджетному пакеті. З точки зору наповнення скарбниці влада вчинила дуже мудро: на місцях краще видно, у кого й що шукати. А ось бізнесу це ноу-хау не обіцяє нічого хорошого.
До кого прийдуть
Втім, панікувати й ховати голову в пісок не варто. Охопити перевірками абсолютно всіх підприємців ревізори фізично не зможуть. На це у них просто не вистачить кадрового ресурсу. При цьому Державна фіскальна служба (ДФС), наприклад, вже в значній мірі перейшла на профілактичні перевірки, наприклад, при реєстрації податкових накладних.
«Податківці перевіряють тих, у кого є що перевірити, тобто фірми з грошима. Якщо це сегмент малого бізнесу, у якого менше 100 тис. грн обороту в місяць, скільки можна з нього взяти штрафів? Його просто немає сенсу перевіряти, це неефективне використання ресурсів фіскальної служби. Акцент зроблять на великих платниках податків, у яких є якісь пільгові операції, де є сенс щось «копати», – розповіла податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, генеральний директор компанії Е.С.Консалтінг Олександра Томашевська.
Тому малим підприємствам можна поки розслабитися, перевірки у них неактуальні. Правда, лише за умови виконання базових правил. Експерти настійно рекомендують уникати порушень, які можуть привернути увагу ревізорів до будь-якого виду бізнесу.
Затримки у сплаті податків
Зведення держбюджету – найперше на сьогоднішній день завдання для держави, тому податки потрібно платити вчасно й правильно. Особливе значення перевіряючі органи приділяють збору ЄСВ, який наповнює Пенсійний фонд. Згідно з даними ДФС, проблем тут немає, але під наглядом можуть виявитися ті суб'єкти господарювання (в основному ФОП в глибинці), які теоретично можуть виплачувати зарплату (винагороду) на руки найманому працівнику або навіть продукцією підприємства, ігноруючи відрахування до держбюджету. За що штрафують 125 190 грн.
Неофіційне працевлаштування
Поширене правопорушення – наявність на торговій точці непрацевлаштованих працівників. Весь 2018 рік інспекція з охорони праці «лютувала» і, очевидно, буде слідувати цій практиці далі.
Тому тим підприємцям, особливо в глибинці, хто звик ставитися до цього питання легковажно, слід привести справи в порядок. «Ціна питання» занадто висока.
Недопуск перевірки
Недопуск перевірки на підприємство – важке правопорушення, за це покладається «драконівський» штраф 372 тис. грн. Однак якщо підприємець точно знає, що у нього не все в порядку, і штраф, наприклад, за непрацевлаштованих працівників буде більше цієї суми (якщо таких більше трьох), то має сенс перевірку не допустити. По-перше, це економія, по-друге, з хорошими юристами є шанс уникнути штрафу потім в суді.
Оформлення співробітників як ФОП
Часто підприємства оформляють найманих робітників як ФОП. І саме таких ФОП розшукують «трудові інспекції», причому штрафують як підприємство, так і сам ФОП. Експерти рекомендують ретельніше вичитувати договір підприємства з ФОП, щоб він не був аналогічний трудовим договором за наймом робочої сили.
«Не можна допускати дублювання робочого графіка, соціальних преференцій і різного роду пільг і гарантій. Якщо подібні збіги знайдуть в договорі з ФОП, то перевіряючі прийдуть до висновку, що договір фактично передбачає офіційну зайнятість», – рекомендує Сергій Доротич.
На ці ж нюанси вказує і Олександра Томашевська.
«Якщо працівник-ФОП дотримується трудового розпорядку: приходить о 9.00, йде о 18.00, у нього є шеф, якому він звітує і підпорядковується, то він за фактом найманий співробітник в частині цих правовідносин. Це трактується контролерами як порушення, прирівняне до неоформленого співробітника. І те, що він платив податки як ФОП, перевіряючих не хвилює. Якщо людина ходить як на роботу, то вона повинна бути оформлена як найманий працівник. А щоб не було запитань, вона повинна працювати як підрядник», – пояснює експерт.
Касова дисципліна
Оформлення банками карток підприємств на господарські потреби викликало справжній бум серед директорів, які стали розраховуватися ними при закупівлях на особисті цілі. Подібне порушення однозначно викличе інтерес контролерів. Тому всі закупівлі по господарській картці повинні бути підкріплені чеками й мати логічне обґрунтування, що придбання необхідні саме для підприємства.
Дисципліни необхідно дотримуватися і при роботі з касовими апаратами, якщо вони є. Наприклад, продовжувати справно вести книгу обліку розрахункових операцій (книга КОРО) до тих пір, поки належним чином не оформлена робота без неї.
Контролерів можна контролювати
Ну а якщо до вас все ж нагрянули ревізори, не варто забувати про свої права. Перш за все, слід пам'ятати, що перевіряючих можна і потрібно контролювати самому. Закон дозволяє записувати їх дії на відео. Цей спосіб захистить компанію від виявлених порушень, якщо вони є, але абсолютно точно стримає «гостей» від необдуманих кроків. До того ж, відеозапис у майбутньому можна використовувати як доказ порушення процедур самими ревізорами.
Не треба боятися судитися
Не слід боятися звертатися до суду. Навіть в тому випадку, якщо перевірка виявила фіктивного ФОП-працівника й оштрафувала підприємство.
«У таких випадках потрібно йти до юристів і писати протест, шукати невідповідності в здійсненні перевірки й доводити реальність ФОП. Якщо податки сплачені, а господарська діяльність ведеться і підкріплена договорами, шанси завжди є. Суд на все це дивиться вже в юридичній площині – не за припущеннями інспектора, а за документами. І приймає рішення на користь підприємця», – радить голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь.
https://ubr.ua/


В розділ

Додано 10.01.2019

Нагору Назад