|

На всі руки. Чому українці змінюють професію, не дивлячись у диплом

На всі руки. Чому українці змінюють професію, не дивлячись у диплом

Як знайти ідеального співробітника, якщо 40% українців працюють не за тією спеціальністю, яку отримали в закладі вищої освіти (ЗВО)

Чотири роки тому, плануючи вступ до магістратури, бакалавр ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування Остап Сокіл влаштувався на роботу, щоб оплатити навчання. Так він став баристою в одній із київських кав'ярень. Знайти схожу роботу зараз легко: щороку відкриваються десятки кавових точок. Часто роботодавці готові найняти людину без досвіду. «Навчити працівника можна, важче – перевчити», – каже Сокіл.
У магістратуру він потрапив на бюджет, але роботу вирішив не кидати. Закінчивши навчання, швидко зрозумів, що кава йому ближча, ніж ветеринарія.
За чотири роки змінив декілька роботодавців, але з професією поки розлучатися не збирається. «Я піду, тільки якщо захочу кардинально змінити сферу діяльності», – посміхається Сокіл. Посада баристи не приносить багато грошей, визнає він. «Тут, скоріше, працюють за ідею. Важливо донести людям, що кава – це складний багатогранний продукт і смак якого різноманітніший, ніж ми уявляємо», – говорить він.
(Не) дарма протерті штани
Роботу не за фахом у минулому році вибрали 51% української молоді, свідчать дані Держслужби зайнятості. Близько 20% молодих українців щорічно змінюють професійну сферу, а третина – ні дня не працювала за фахом. Причина такої статистики – у несерйозному підході до вибору майбутньої професії, відзначають у відомстві. Не секрет: якщо справа до душі, то співробітник працює ефективніше, ніж його колега з дипломом, але без вогника в очах.
Схожі дані дають і європейські дослідження. Україна опинилася на п'ятому місці в європейському антирейтингу країн, де працівники працюють не за фахом, ідеться у звіті європейського Інституту персоналу і розвитку. Сфера діяльності відрізняється від запису в дипломі у 40% українців. Лідирують – Естонія і Греція. Не за професією там працює 80% і 60% населення відповідно. У Британії не за фахом працевлаштовані 59% випускників. На четвертому місці рейтингу – Польща.
Бажання що-небудь змінювати виникає в основному через невдоволення рівнем зарплати.
Кандидатів достатньо
На 1 травня 2018 року кількість зареєстрованих безробітних скоротилася на 13% в порівнянні з тією ж датою 2017 року й склала 327 000 чоловік. 46% з них – з вищою освітою, 35% – професійно-технічною, 19% – середньою. Одна з причин позитивної динаміки – стабілізація економіки й розвиток компаній, а також проактивна позиція здобувачів.
Представники бізнесу розповідають, що потік претендентів на відкриті вакансії величезний. «В середньому за день в P&G в Україні свої резюме надсилають 17 осіб», – говорить HR директор P&G в Україні Ольга Левченко.
За словами Андрія Яруніна, директора клінінгової компанії «Армія чистоти», в його компанію надходить 5-7 дзвінків від бажаючих влаштуватися на роботу, але вгамувати кадровий голод вони не можуть. «Головна проблема – відсутність кваліфікації. Люди не бачать різниці між звичайним прибиранням і професійним клінінгом, а вивчати регламенти, види покриттів і відповідні їм засоби не хочуть», – каже Ярунін. Щоб бути затребуваними на ринку праці, для здобувачів важливі кваліфікація і готовність вчитися. Спеціальність у дипломі і його наявність часто не мають значення. Більше уваги привертають анкеті кандидата і його резюме.
Найбільший трафік анкет генерує зовнішня реклама й Діджитал, відзначає директор по персоналу компанії «МакДональдз» в Україні Ігор Сисоєв. «Саме в період проведення рекламних кампаній з працевлаштування ми отримуємо найбільше анкет від кандидатів», – каже Сисоєв.
Таємниці рекрутерів
Щоб залучити кращого співробітника, недостатньо просто подати оголошення про вакансії. Кожен досвідчений ейчар використовує в своїй роботі секретні прийоми, за допомогою яких відбирає гідних кандидатів.
Як зробити вакансію привабливою для співробітників? Директор департаменту клієнтського сервісу OLX Ігор Сироватко каже, що пропозиція має бути складена лаконічно. «Практика показує, що користувачі не готові вичитувати масу інформації, вони прагнуть уточнити все необхідне в телефонному режимі», – зазначив він.
«Все досить просто: говоріть з людьми їхньою мовою», – підтверджує Олена Хархан.
Що це означає? Потрібно дізнатися, які сайти найчастіше відвідують потенційні кандидати, що для них важливо, які саме переваги роботодавця відповідають їхнім потребам.
Крім того, в оголошеннях необхідно вказувати адресу потенційного місця роботи, каже Ярунін. Адже для «блакитних» комірців важлива близькість локації до дому, гнучкий графік, найчастіше – можливість поєднувати роботу з вихованням дитини або доглядом за літнім родичем.
На онлайн-ресурсах постійно з'являються нові пропозиції та раніше подані вакансії йдуть вниз списку, додає Сироватко. Більшість претендентів моніторять оголошення з першої сторінки й зупиняють пошуки на п'ятій. Тому для охоплення максимальної кількості потенційних співробітників він рекомендує піднімати й промотувати вакансії як мінімум раз на тиждень. «Це значно підвищить ліквідність оголошення», – зазначає Сироватко. Онлайн-майданчики пропонують роботодавцям декілька опцій: закріплення вакансій зверху, виведення в топових блоках тощо.
Основним каналом пошуку співробітників для бізнесу під час розвитку технологій залишається Інтернет. «Ми використовуємо декілька основних каналів: job boards, соціальні мережі, ярмарки вакансій, різноманітні розсилки», – розповідає Левченко з P&G.
Крім онлайн-ресурсів та ЗМІ, в пошуку співробітників компанія співпрацює з навчальними закладами та центрами зайнятості, розповідає менеджер із залучення талантів Філіп Морріс Україна Алена Хархан.
У холдингу емоцій! FEST радять чітко сформулювати переваги роботи у вашій компанії. «Коли людина знайомиться з нашим оголошенням, вона повинна захотіти встати з ліжка й побігти до вас на співбесіду», – відзначають у компанії Андрія Худо.
При написанні оголошення треба чітко розуміти цільову аудиторію претендентів, каже Левченко з P&G. «Використовуйте для спілкування з потенційними співробітниками ті канали комунікацій, які їм найбільш цікаві. Якщо це студенти – йдіть у соціальні мережі й на ярмарки вакансій. Якщо ви шукаєте людей на робочі спеціальності – краще сфокусуватися на job boards», – рекомендує Левченко.
http://biz.liga.net/

В розділ

Додано 29.08.2018

Нагору Назад