|

Світ не хоче працювати по 8 годин на день

Світ не хоче працювати по 8 годин на день

Для підтримки конкурентоспроможності німецьких компаній в Німеччині планують скасувати 8-годинний робочий день і ввести гнучкий графік роботи.

Взяти – і скасувати!

Для підтримки конкурентоспроможності німецьких компаній в Німеччині планують скасувати 8-годинний робочий день і ввести гнучкий графік роботи.

«Фірми, які хочуть вижити в новому, пронизаному цифровими технологіями світі, повинні бути маневреними й вміти швидко скликати свої команди, заявив голова Ради економічних експертів при уряді ФРН Крістоф Шмідт. Переконання, що робочий день починається в офісі вранці та закінчується після виходу з офісу, застаріло».

При цьому експерт застерігає від прихованого збільшення робочого часу. Можливо, роботодавцям б цього і хотілося, але мова не про це, каже Шмідт. А про те, щоб робочий час більш гнучко розподілявся протягом дня і тижня.

Німецькі ЗМІ тут же нагадали, що місцеві роботодавці не в перший раз виступають за скасування восьмигодинного робочого дня і збереження діючої норми про обмеження праці 48 годинами на тиждень і скорочення норми обов'язкової перерви між робочими днями з 11 до 9 годин.

Дороге задоволення

Складається враження, що проти звичного нам 8-годинного робочого дня пів-Європи! Зокрема, можливість зниження тривалості робочого дня обговорюють у Франції на думку консерваторів, старий режим роботи «заподіяв багато шкоди».

У свій час цю проблему активно піднімали в Швейцарії, але так ні до чого і не прийшли. Тим більше що рівень зарплат у Швейцарії настільки високий, що громадяни цілком можуть собі дозволити працювати неповний робочий день і ні в чому собі не відмовляти.

Ще далі пішли в Швеції. Два роки тому там зважилися на експеримент: місцевих співробітників стали повсюдно переводити на 6-денний робочий день. При цьому деякий час ЗМІ, спираючись на всілякі дослідження, повідомляли: ефективність роботи не тільки не знизилася, але в деяких випадках навіть збільшувалася. Прихильники 6-годинного робочого дня стверджували: уявлення про те, що людина може ефективно працювати протягом восьми годин, помилкове. У той же час при 6-годинному робочому дні люди відчувають прилив ентузіазму та викладаються на всі 150%!

Втім, через деякий час з'ясувалося, що для деяких шведів нововведення виявилося занадто дорогим задоволенням. Наприклад, в клініці по догляду за людьми похилого віку з Гетеборга державна компанія ввела 6-годинний робочий день і через декілька місяців відрапортувала: якість послуг зросла, адже співробітники втомлювалися не так сильно, а ентузіазму у них додалося. Однак ціна цього «підвищення ентузіазму» виявилася непомірно високою: клініці довелося найняти ще 17 осіб, що обійшлося міському бюджету в додаткові $ 1,3 млн.

Ще через деякий час виявилося, що мінус не тільки в додаткових фінансових витратах: в клініці виріс рівень захворюваності співробітників з 8 до 9,3%. В іншій компанії, що проводила аналогічний експеримент, співробітники стали приблизно втричі частіше просити відгули, а виходи на лікарняний почастішали вдвічі.

Причина проста: робочий день скоротили, а обсяг роботи ні. Співробітникам довелося виконувати такий самий обсяг роботи в більш стислі терміни, що в підсумку призвело до занадто високого навантаження.

А що у нас?

Вітчизняні експерти одностайні: в Україні про скорочення робочого дня навіть мріяти не доводиться!

За словами директора по країнах Східної Європи компанії «World Staff» Віталія Михайлова, в умовах, коли, за статистикою, більше ніж у 40-мільйонній країні працює лише кожен четвертий, переходити на скорочений робочий день, м'яко кажучи, передчасно.

«У кожній галузі різна тривалість дня, обумовлена виробничою необхідністю, говорить директор агентства «Assis-HR» Анна Безан. У когось це 24 години (наприклад, в сфері послуг), для когось оптимальний 8-годинний робочий день (скажімо, офіси та банки), а в якихось сферах, можливо, досить працювати й 4 години».

Ось з цієї виробничої необхідності й треба виходити вирішувати це питання на законодавчому рівні для всіх відразу було б неправильно, вважає експерт. Особливо враховуючи, що скорочення робочого дня навряд чи призведе до зростання продуктивності принаймні у нас в країні.

«Український бізнес сьогодні знаходиться в такій ситуації, щоб вижити та трохи заробити, люди змушені працювати по 10, 12, а то і 14 годин, погоджується з колегами генеральний директор «Escadra Recruitment Agency Ltd» Юрій Гороховський. Тому в нашій країні про подібні нововведення на теперішньому етапі не може бути й мови!»

Що стосується Німеччини та інших країн, то, каже експерт, було б непогано, якби ці рішення теж були усвідомлені й чимось підкріплені. Наприклад, якщо якесь дослідження виявить, що у працівників якогось заводу на сьомій годині роботи знижується уважність і це призводить до виробничих травм, то це, напевно, буде достатньою підставою для перегляду тривалості робочого дня саме на цьому заводі. Але не по всій країні і, тим більше, не по всій Європі.

В тему

Це в наших генах

Американські вчені стверджують: 8-годинний робочий день закладено на генетичному рівні.

На прикладі лабораторних мишей фахівці Медичної школи Університету Пенсільванії з'ясували, що максимальні піки активності у тварин відбуваються один раз у 24 години. Вчені пояснили: організм налаштований на добовий ритм, а 24-годинний цикл, в свою чергу, поділяється на три 8-годинних.

8-годинний цикл збігається з періодом максимальної активності генів, припустили експерти. Це пояснює ефективність 8-годинної тривалості робочого дня.

Історія питання

Звідки взявся цей 8-годинний робочий день?

На етапі виникнення ідеї 8-годинного робочого дня ніяких соціологічних і психологічних досліджень не проводили. Вирішили просто розділити добу на три частини: третина роботі, третина відпочинку, третина на особисті справи і сім'ю. Все справедливо!

До введення 8-годинного робочого дня вперше закликали Маркс і Енгельс. А сталося це в 1866 році на конгресі Міжнародного товариства трудящих. Профспілкам ідея сподобалася, господарям підприємств ні, тому її реалізація була відкладена в довгий ящик.

Більшість джерел запевняють, що 8-годинний робочий день вперше за всю історію запропонував своїм працівникам Генрі Форд в 1914 році, та ще й підняв зарплати своїм співробітникам удвічі. Колеги-промисловці лише крутили пальцем біля скроні, вважаючи, що у Форда затьмарився розум. Проте час показав, що геніальний підприємець не прогадав: прибуток його компанії за короткий термін виріс в 2 рази, а працівники мали можливість більше відпочивати.

В СРСР Декрет про встановлення 8-годинного робочого дня було видано 11 листопада 1917 року, але, з огляду на те, що субота була робочим днем, працювали всі по 48 годин на тиждень.

У 1928-1933-му перейшли до 7-годинного робочого дня і до 42-годинного робочого тижня, а потім ненадовго ввели робочу п'ятиденку з шостим вихідним днем (робочий тиждень 41 год).

У роки війни перейшли на 8-годинний робочий день (48 годин на тиждень), а після війни повернулися до довоєнної практики.

У 1967-му в країні перейшли на 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями при 42-годинному тижні. При цьому тривалість робочого дня трохи перевищувала 8 годин, або робочі години понад 40 (5 днів по 8 годин) складалися в додатковий робочий день так звану «чорну суботу».

У 1977 році Конституція СРСР закріпила 41-годинний робочий тиждень.

Сьогодні КЗоТом України законодавчо встановлений 40-годинний робочий тиждень.

https://hrliga.com/

В розділ

Додано 11.12.2017

Нагору Назад